Процес оформлення спадщини в умовах воєнного стану має свої особливості. Законодавство адаптувалося до нових реалій. З'явились електронні сервіси та спрощені процедури. Держава подбала про те, щоб кожен спадкоємець міг реалізувати своє право, навіть перебуваючи за кордоном чи на окупованій території.
У 2024 році відбулися значні зміни у спадковому законодавстві України. З 30 січня вступили в дію закони No3449-IX та No3450-IX, що модернізували положення Цивільного кодексу та Закону "Про нотаріат". Ці зміни були спрямовані на адаптацію спадкового процесу до реалій воєнного часу.
Суттєво оновилося визначення місця відкриття спадщини. Згідно з новою редакцією статті 1221 Цивільного кодексу, воно визначається за останнім місцем проживання померлого. За неможливості встановити це місце, спадщина відкривається за розташуванням нерухомості або її головної частини. Якщо нерухомість відсутня, береться до уваги місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Важливим нововведенням стала можливість оформлення спадщини у будь-якого нотаріуса України, незалежно від місця її відкриття. Це особливо актуально для громадян, які змушені були покинути місце постійного проживання через бойові дії, або проживають на територіях, де тимчасово не працюють державні органи.
За відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріуси отримали право вести справи на основі документів про родинні зв'язки та спадкові права. Також було переглянуто строки прийняття спадщини - стандартний шестимісячний термін може бути призупинений на період до чотирьох місяців через умови воєнного стану. Отже, загальний термін може сягати десяти місяців. Це рішення важливе для тих, хто через бойові дії чи окупацію не встигає подати заяву вчасно. Законодавчі зміни дають їм додатковий час і підтримку від держави.
Для початку процесу оформлення спадщини необхідно отримати документальне підтвердження смерті особи, яка залишила спадок. Без свідоцтва про смерть неможливо розпочати подальші кроки у спадковій справі. Особлива ситуація виникає, коли спадкодавець помер на окупованій території – в такому разі спочатку потрібно звернутися до суду на підконтрольній Україні території для встановлення юридичного факту смерті.
Після отримання судового рішення наступним кроком є звернення до ДРАЦС для оформлення свідоцтва про смерть. Критично важливо дотриматися шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу, адже його порушення може стати підставою для позбавлення права на спадкування.
Під час дії правового режиму воєнного стану процедура оформлення спадкових прав здійснюється за місцем останнього проживання спадкодавця (особи, яка померла). За відсутності інформації про місце проживання, спадкова справа відкривається там, де розташоване нерухоме майно спадкодавця або його основна частина.
Для оформлення спадкових прав потрібно підготувати пакет документів: свідоцтво про смерть, документальне підтвердження родинних зв'язків (свідоцтва про народження, шлюб), а також документи на майно спадкодавця (договори, правовстановлюючі документи).
Спадкоємці, які знаходяться за межами України, можуть подати заяву через консульства України або іноземних нотаріусів. Важливо, щоб нотаріально засвідчена заява надійшла українському нотаріусу до завершення 6-місячного терміну.
Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом після спливу встановленого строку та перевірки всіх необхідних даних. При неможливості доступу до Спадкового реєстру, нотаріус має право використовувати альтернативні джерела інформації для оформлення спадщини.
Оформлення спадщини може вимагати значних витрат. Якщо у спадкоємця бракує коштів на оплату нотаріальних послуг, варто розглянути можливість отримання кредиту. Сервіс https://easypay.ua/ru/catalog/credity-online-na-kartu пропонує різноманітні кредитні програми, які можуть стати в пригоді в таких ситуаціях.
Через активні бойові дії багато громадян втратили доступ до своїх домівок, де зберігалися важливі документи. Згідно з даними Міністерства юстиції України, у 2024 році понад 58% нотаріальних дій стосувалися вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, що свідчить про масштабність проблеми.
Неможливість встановлення місця проживання спадкодавця. Переміщення населення та окупація окремих територій ускладнюють визначення останнього місця проживання померлого, що є ключовим для відкриття спадкової справи.
Спори між спадкоємцями щодо розподілу майна. В умовах невизначеності та втрати документів конфлікти між спадкоємцями стають частішими, що потребує втручання судових органів або альтернативних методів вирішення спорів.
Оновлене законодавство передбачає можливість подовження терміну прийняття спадкового майна через судовий розгляд. Спадкоємець має можливість звернутися до суду, якщо через поважні обставини він не зміг вчасно подати заяву у шестимісячний термін, визначений законодавством. Судова інстанція, розглянувши обставини справи, уповноважена встановити додатковий період для оформлення спадкових прав.
Також у судовому порядку можна визнати право власності на спадкове майно, якщо спадкоємці не мають усіх необхідних документів, але можуть підтвердити свої права на підставі наявних доказів та свідчень. Окрім судових процедур, ефективним способом врегулювання конфліктів між спадкоємцями є медіація та інші альтернативні методи, які дозволяють досягти мирної угоди без перевантаження судової системи.