Грамотність і уважність є ключовими принципами роботи нотаріусів. Адже навіть незначна описка в юридичному документі може стати серйозною проблемою. Заповіт є одним із найважливіших документів, що визначає долю майна після смерті його власника. Якщо в ньому виявлено помилку, важливо знати, хто і як може її виправити.
Заповідач може скласти заповіт у нотаріуса або самостійно, після чого нотаріально посвідчити його. У будь-якому разі документ матиме юридичну силу тільки після нотаріального засвідчення.
Законодавство України вимагає, щоб у тексті заповіту були зазначені прізвище, ім'я, по батькові та повна дата народження спадкодавця. Технічні помилки можуть траплятися під час оформлення цих даних.
Суд не вносить правки до заповіту, а лише встановлює справжню волю спадкодавця. Якщо документ містить неточності, суд може визнати право власності спадкоємця на майно в порядку спадкування.
Під час складання заповіту нотаріус записує дані спадкоємців зі слів заповідача. Це створює ризик помилок у ПІБ чи інших відомостях.
Заповідач може:
Щоб уникнути помилок у заповіті, варто звернутися до кваліфікованого нотаріуса. Нотаріус забезпечить правильність оформлення документа та відповідність його вимогам законодавства. Це гарантія того, що воля заповідача буде виконана без зайвих судових процесів.